Monday, October 19, 2009

Заїдемо на IQ в щасливе життя !))

Сьогодні прочитав таку цікаву статтю

Дворічний хлопчик володіє унікальним інтелектом

Дворічний Оскар Ріглі визнаний самим юним учасником Міжнародного суспільства геніїв «Mensa». Його вже прозвали «хлопчиком з IQ, як у Ейнштейна».
Експерти британського центру для обдарованих дітей в Солліуле вважають, що Оскар, коефіцієнт інтелекту якого не менше 160, один з самих незвичайних дітей, з якими їм будь-коли доводилося працювати. За словами батьків юного генія, вже у віці 3-х місяців хлопчик відрізнявся видатними здібностями і був дуже кмітливим. Зараз він вже будує складні речення, має багатий словарний запас і дуже любить задавати масу питань, не втомлюючись нагадувати про них, поки не отримає відповідь.

Керівник некомерційної організації «Mensa», яка об'єднує людей з високим IQ, підтвердив, що Оскар був зарахований до них у віці двох років, п'яти місяців і 11 днів...

Як ви думаєте, чи є подібні здібності гарантією щастя?

Sunday, October 11, 2009

Твоя хата теж скраю?

Сьогодні розмовляв з товаришем з України котрий працює в Флориді в Старбаксі. Він якось обмовився про те що дуже відчувається тут те що Ірландці, Євреї, Араби і т.п. намагаються триматись разом і підтримують зв'язки як тільки можуть (хоч і ненавидять один одного)

В той же час Українці, Росіяни і решта слов'ян стороняться один одного і не підтримують ніяких зв'язків між собою взагалі.

Подібна ситуація і в самій Україні, не дарма всі "наші хати скраю" ;)

Цікаво звідки ноги ростуть такої ось "національної ідеї" ?

Friday, October 2, 2009

Друзі в оренду

коли в мене виникає запитання, не типу "шо буде зі мною", "як для мене вигідніше поступити"...а якесь ліве, не пов'язане зі мною, на перший погляд, то до мене, як магнітом, притягується інформація або можна сказати "пища для мозгов".

Так ось... вечері, після чергової філіжанки зеленого чаю, мені в голову прийшла думка... суєта сучасного життя, безліч змін, поїздок, велика кількість можливостей спілкування - не вирішують проблему самоти. В час повної свободи заводити нові знайомства стало важче. Мобілки, інтернет – збільшують дистанцію. Збільшується число анонімних спілкувань, віртуальних зустрічей, але не знайомств людей між собою. У містах близько половини населення живе наодинці, і ця тенденція посилюється.

Не так багато днів пройшло з того моменту, як я в інтернеті натикаюся на статтю такого змісту:"За останні вісім років в Японії збільшилася кількість агентств, які надають в оренду фальшивих друзів і родичів. Співробітники агентств запрошуються клієнтами на торжества і святкові заходи. Таким чином японці приховують від оточуючих свою самотність.
У Японії працює вже десять фірм, що надають подібні послуги. У найбільшій з них налічується близько тисячі службовців. Просту появу «друга» коштує близько 160 доларів. Додаткові послуги підвищують ціну. На жаль, орендовані друзі не можуть замінити справжніх. Люди в сучасному світі відчувають себе усе більш відчуженими.
"

Можливо, проблема затаїлась в людському егоїзмі, який все частіше руйнує нормальні взаємовідносини?